26-04-2020

БІБЛІОТЕКА - НАУКОВЦЯМ

 

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК У СФЕРІ НАУКИ: ЩО МАЄ ЗНАТИ ВЧЕНИЙ?

Вектор діяльності вченого завжди направлений на постійний рух, який передбачає як певні труднощі, так і переваги. Науковець може отримувати нові звання, розвиватись професійно, обіймати посади, одержувати фінансову винагороду і визнання на дослідницькій ниві. Пропоную розібратись більш детально, як виглядає шлях вченого, та що він має знати для активного розвитку власної діяльності.

Як правило, після отримання диплому магістра, шлях, за яким йде більшість молодих вчених, може виглядати так: аспірантура – робота на посадах асистента – викладач – захист дисертації – робота на посаді старшого викладача – вихід на отримання звання доцента – робота на посаді старшого викладача або доцента, вихід на отримання звання професор – робота на посаді доцента або професора.

Навіть, не маючи відповідного вченого звання, науковець може претендувати на отримання певної посади, що дозволяє вдосконалювати необхідні вміння та навички, отримувати досвід роботи та відкривати можливість професійного розвитку.

Докладніше

 

Для того, щоб вчений міг обіймати посаду асистента / викладача – достатньо диплома магістра.

Асистентом також може бути кандидат наук – тимчасовий період, після захисту дисертації.

Посаду старшого викладача може займати працівник закладу, який має ступінь кандидата наук і більший стаж роботи.

Посада доцент передбачає наявність публікацій, досвід роботи за напрямом і ступінь кандидата наук.

Посада професор передбачає необхідний стаж роботи, публікації за напрямом і потенційне отримання відповідного звання.

В Україні існує певне ранжування, що дозволяє оцінити рівень кваліфікації вченого – це присвоєння наукових ступенів (кандидат наук та доктор наук) та вчених звань (доцент, професор та старший науковий співробітник.).

 

1. РОЗГЛЯНЬМО ВИМОГИ, ЯКІ ВИСУВАЮТЬСЯ ДО ВЧЕНИХ, ЩО ПРЕТЕНДУЮТЬ НА ОТРИМАННЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ "КАНДИДАТ НАУК"?

Вчений має підготувати дисертацію, вести активну дослідницьку діяльність та публікувати результати своїх досліджень. Зокрема, зміст дисертації має бути представлений не менше ніж в трьох наукових публікаціях. Серед них не менше ніж одна публікація в періодичних наукових виданнях інших держав, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу та статті в журналах, включених до Переліку наукових фахових видань України.

Зверніть увагу, якісні та престижні журнали, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу та відповідають високим стандартам і вимогам наукової спільноти індексуються в міжнародних базах даних Scopus та Web of Science. Я не рекомендую публікувати статті в журналах низької якості, професійність та науковість яких досить непросто підтвердити.

 

2. ОСОБЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЮ "ДОКТОРА НАУК"

На отримання наукового ступеню доктора наук може претендувати кандидат, який має не менше ніж 20 наукових публікацій, що висвітлюють основний зміст дисертації. Серед них мають бути публікації в українських професійних виданнях, у наукових періодичних виданнях інших держав із напряму, з якого підготовлено дисертацію; не менше ніж три статті, а з 01 вересня 2022 року не менше ніж п’ять статей у виданнях, включених до категорії «А» Переліку наукових фахових видань України, або у виданнях, проіндексованих у базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus.

Зверніть увагу, такі публікації мають свої особливості: не більше, ніж одна публікація статті в одному номері журналу, результати дисертації не мають повторювати вже раніше опубліковані. Окрім того, відповідність та науковість журналів, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу, підвередити складно, тому вчений може опублікувати свої роботи в журналах, включених до категорії «А» Переліку наукових фахових видань України, або в базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus.

Отримання науковими та науково-педагогічними працівниками вчених звань також має свої особливості.

 

Як отримати наукові звання та ступені вчених?

 

3. НА ОТРИМАННЯ ВЧЕНОГО ЗВАННЯ "ДОЦЕНТ" може претендувати працівники ЗВО чи післядипломної освіти, які отримали ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук; які проходили навчання, працювали в вищому навчальному закладі, науковій установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС. Це мають бути вчені, які викладають навчальні дисципліни державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР та мають стаж роботи не менше, ніж 5 років. Висуваються вимоги до знання мов, зокрема наявності відповідного сертифіката, що підтверджує знання мов країн Європейського Союзу на рівні не нижче, ніж B2 або 10 публікацій статей в журналах Scopus або Web of Science (англійською мовою). Важливою вимогою є наявність публікацій, з яких не менше однієї в міжнародних базах даних Scopus та Web of Science.

 

4. ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЗВАННЯ "СТАРШОГО ДОСЛІДНИКА" вчений має працювати у ЗВО чи науковій установі, мати стаж наукової роботи не менше ніж 5 років, науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук, сертифікат, що підтверджує знання на рівні не нижче В2 з мов країн Європейського Союзу або не менш 10-ти праць, які опубліковані англійською мовою у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз даних Scopus або Web of Science. Також необхідне стажування (навчання, бути керівниками міжнародних проектів (Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу).

Отримання звання старшого дослідника також вимагає наявність наукових публікацій з яких не менше двох в журналах, що входять в Scopus та Web of Science.

 

5. ОТРИМАТИ ПОЧЕСНЕ ВЧЕНЕ ЗВАННЯ "ПРОФЕСОР" можуть працівники, які працюють у ЗВО, мають ступінь доктора наук, вчене звання доцента або старшого дослідника, які пройшли стажування, навчання, є керівниками міжнародних проектів (Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського Союзу). Окрім того, стаж роботи має бути не менше, ніж 10 років (для наукових працівників – не менше 15 років). Також існує вимога щодо знання мов країн європейського союзу на рівні не нижче, ніж B2 або 10 публікацій статей в журналах Scopus або Web of Science. Високий рівень професійної майстерності має підтверджуватися науковими публікаціями в престижних міжнародних виданнях, з яких не менше, ніж дві в журналах, що входять в Scopus та Web of Science.

Зверніть увагу! Отримати звання професор можна в разі відсутності ступеня доктора наук, але, якщо претендент працює у закладі вищої освіти або післядипломної освіти, дотримується всіх вище зазначених умов, має не менше 15 років стажу та не менше 4-ох публікацій в журналах, що входять в Scopus та Web of Science.

 

5.1. НА ОТРИМАННЯ ЗВАННЯ "ПРОФЕСОР" МОЖУТЬ ПРЕТЕНДУВАТИ ПРАЦІВНИКИ НАУКОВИХ УСТАНОВ, які окрім всього вище зазначеного, підготували не менше ніж трьох докторів філософії (кандидатів наук) та які мають наукові публікації, з яких не менше трьох у виданнях, що індексуються в Scopus та Web of Science.

 

Отже, професійний розвиток вченого, як правило, передбачає отримання відповідних ступенів та звань, які стають підтвердженням його майстерності. Для того, щоб активно рухатись у напрямку власного розвитку науковець має постійно вдосконалювати свої знання, вміння і навички та слідкувати за нормативними документами та вимогами. Основою для цього має стати дослідження актуальних тем і проблем, обмін і переймання досвіду у вчених з інших країн та публікаційна активність. При цьому результати таких досліджень мають бути представлені не лише в вітчизняних виданнях, але й у високорейтингових журналах, що входять в бази даних Scopus та Web of Science.

 

Марина Ященко. Фахівець у сфері наукометрії та науки



26-04-2020

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ТА ПАМ'ЯТНИХ ДАТ

 

26 КВІТНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Відома пісня «Happy Birthday to You» до недавнього часу перебувала під захистом авторських прав у США. Її можна було безкоштовно співати в звичайному колі родини або друзів, але за комерційне використання, наприклад, у фільмі або вітальній листівці, необхідно було платити відрахування. Пісня приносила щороку 2 мільйони доларів компанії-власнику прав на неї, Warner Music. Однак в 2015 році суд постановив, що права на текст насправді їй не належать і переглянув статус «Happy Birthday to You» в сторону суспільного надбання.
Видавці географічних карт іноді малюють на них вигадані міста або інші об’єкти, які служать так званими «копірайтними пастками», тобто можуть бути доказом крадіжки карт іншими компаніями. У 1920-х роках однією з таких пасток стало містечко Agloe в штаті Нью-Йорк, що з’явилося на картах від General Drafting Company. Однак уже через п’ять років віртуальний об’єкт став реальним, так як тут побудували рибальський будиночок, який так і назвали - Agloe. Згодом цей факт допоміг видавництву Rand McNally виграти позов про порушення авторських прав від General Drafting. Після того, як будиночок став непридатним, Agloe довгий час зберігалася в різних путівниках і навіть була присутня в Google Maps.
Міжнародний день інтелектуальної власності відзначається 26 квітня.
Генеральна асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) на своєму засіданні у вересні 2000 року прийняла рішення про встановлення цього свята. При цьому вона виходила з того, що 26 квітня знаменує собою народження ВОІВ, організації, покликаної сприяти охороні і розвитку інтелектуальної власності в усьому світі.
Міжнародний день інтелектуальної власності надає можливість підкреслити значення інновацій у повсякденному житті людини і вдосконаленні суспільства.
Патенти, товарні знаки, авторське право і суміжні права як результати творчості і знань є потужними інструментами сприяння економічному та культурному розвитку.


26-04-2020

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ТА ПАМ'ЯТНИХ ДАТ

 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЙ І КАТАСТРОФ
26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії. У Білорусі також відзначають День Чорнобильської трагедії. У Росії День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах.
Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.
Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.
Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.
У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю пропозицію.

 



23-04-2020

ПОСТІЙНА ДОБРОЧИННА АКЦІЯ

 

ПОДАРУЙ БІБЛІОТЕЦІ КНИГУ

Поглянувши в історію людства можна побачити, що бібліотеки часто створювалися завдяки опікуванню благодійників.

В домашній бібліотеці кожного з Вас є чудові, але вже прочитані Вами книги. Бібліотека Національного транспортного університету із задоволенням прийме корисні видання, фізично придатні для подальшого використання, які знайдуть своє місце на її полицях.

Подаруйте книгам нове життя і читачі бібліотеки будуть вдячні Вам!

 

Шановні викладачі! Ми готові донести до наступних поколінь Ваші праці: підручники, навчальні посібники, монографії тощо, в тому числі в електронному вигляді.

 

З питань передачі книг звертайтеся до відділу наукової обробки документів і організації каталогів бібліотеки за адресою:

м. Київ, вул. М. Бойчука, 42. поверх 8, кімната 805.

 

З питань передачі електронних повнотекстових видань звертайтеся до відділу інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечння бібліотеки за адресою:

м. Київ, вул. М. Бойчука, 42. поверх 9, кімната 903.

 

Увага! На час карантину бібліотека працює в дистанційному режимі.



23-04-2020

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ТА ПАМ'ЯТНИХ ДАТ

 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГ І АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. Далеко не всім вдавалося досягти її. А деякі навіть випереджали свій час, будучи натхненниками і законодавцями нових підходів, і нових поглядів.
Слова і фрази, найрізноманітніші вирази, хід і перебіг думки, цілий потік процесу мислення і почуттів, який лягає в основу того чи іншого твору, стаючи згодом нашим спільним людським надбанням, захоплює і багатьох просто не може залишити байдужими, надаючи унікальний колорит нашому з вами життю і духовної спадщини. Дата святкування Всесвітнього дня книг та авторського права, який увійшов у міжнародний календар за рішенням ЮНЕСКО в 1995-му році - 23-е квітня. Вона вельми символічна для всієї нашої світової літератури. У цей день, до прикладу, покинули світ або прийшли в нього такі знамениті і відомі автори як Шекспір і Сервантес, Моріс Дрюон і Інка Гарсіласо де ла Вега, Мануель Мехіа Вальєхо і Володимир Набоков, X. Лакснесс і Дж. Пла.
На щорічній Генеральній конференції ЮНЕСКО 1995-го року, що проходила тоді в столиці Франції Парижі, було прийнято рішення заснувати не тільки це всесвітне свято. За даними проекту DilovaMova.com, була заснована і Премія Всесвітньої організації ЮНЕСКО за пропаганду кращих ідеалів толерантності і терпимості в дитячій і юнацькій літературі.
Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.
У Всесвітній день книг і авторського права ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших авторів. Бажаємо їм глибокого натхнення і легкого пера! Ваша роль у розвитку сучасної культури безцінна. Нехай ваш талант і надалі продовжує служити збереженню і примноженню духовного багатства кожної держави і світу в цілому! Зі святом Вас!


21-04-2020

ЦІКАВО ЗНАТИ

 

РЕЙТИНГ УНІВЕРСИТЕТІВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ SCOPUS 2020 РОКУ

У квітні 2020 року сайтом Освіта.ua здійснено наукометричний моніторинг суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus, на підставі якого складено рейтинг українських закладів вищої освіти.

Результати рейтингу вищих навчальних закладів базуються на показниках бази даних Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками. База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій.

Станом на квітень 2020 року до бази даних Scopus включено 177 закладів вищої освіти України, що на 11 навчальних закладів більше ніж у квітні 2019 року. 

Докладніше

 

У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша — кількісним показником, що базується на кількості наукових публікацій і кількості їх цитувань.

Згідно з даними рейтингу 2020 року, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Шевченка — 93 (89 у рейтингу 2019 року), Харківський національний університет ім. Каразіна — 73 (70) та Львівський національний університет імені Івана Франка — 64 (60).

На четверту сходинку піднявся Одеський національний університет ім. Мечникова 62 (60).

На п’ятому місці із індексом 61 (61) опинився Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, що втратив дві позиції у порівнянні з минулим роком.

Не змінили свої позиції у порівнянні з 2019 роком НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» із показником 60 (54) та Донецький національний медичний університет із індексом 48 (46).

На восьму сходинку піднявся Національний університет «Львівська політехніка», що має у своєму активі 45 пунктів за індексом Гірша.

Сумський державний університет покращив минулорічний результат на три позиції і опинився на 9-му місці. Замикає першу десятку Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» із індексом Гірша 45.

 

Рейтинг ВНЗ України за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus

 

МісцеЗаклад освітиКількість публікаційКількість цитуваньІндекс Гірша
2020
Індекс Гірша
2019
Різниця (2020-2019)
1 Київський національний університет ім. Тараса Шевченка 18844 114254 93 89 4
2 Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна 10110 61988 73 70 3
3 (+1) Львівський національний університет ім. Івана Франка 7272 44141 64 60 4
4 (+1) Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова 3673 22754 62 60 2
5 (-2) Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича 3708 17879 61 61 0
6 НТУУ "Київський политехнический інститут ім. Ігоря Сікорського" 8518 29551 60 54 6
7 Донецький національний медичний університет 1363 8970 48 46 2
8 (+2) Національний університет "Львівська політехніка" 7573 25429 45 42 3
9 (+3) Сумський державний університет 2745 17345 45 39 6
10 (-1) Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" 4273 16253 45 43 2
11 (-3) Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара 3910 15786 45 43 2
12 (-1) Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького 1042 8024 45 41 4
13 (+1) Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника 879 8697 42 37 5
14 (-1) Ужгородський національний університет 2414 12270 40 37 3
15 (+1) Український державний хіміко-технологічний університет 1379 8126 40 35 5
16 (-1) Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України 353 8457 39 35 4
17 Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького 505 5492 37 35 2
18 Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця 884 5148 36 33 3
19 (+1) Національний університет "Києво-Могилянська академія" 590 5416 33 31 2
20 (+1) Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" 1538 6688 32 30 2
21 (-2) Донецький національний університет ім. Василя Стуса 1893 6267 32 31 1
22 Харківський національний університет радіоелектроніки 3333 7926 30 29 1
23 Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки 848 6006 30 28 2
24 Харківський національний медичний університет 722 2686 30 27 3
25 Національний університет біоресурсів і природокористування України 1150 4216 28 26 2
26 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика 445 3884 28 25 3
27 Донецький національний технічний університет 1415 3437 27 25 2
28 (+12) Вінницький національний технічний університет 899 3000 26 17 9
29 (+1) Запорізька  медична академія післядипломної освіти МОЗ України 1028 2890 25 21 4
30 (-1) Одеська національна академія харчових технологій 945 3030 24 21 3
31 (+28) Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" 1387 3156 23 14 9
32 (-1) Національний університет харчових технологій 608 2546 22 21 1
33 (-5) Національний авіаційний університет 2359 4961 21 21 0
34 (-2) Київський національний університет технологій та дизайну 571 3191 21 20 1
35 (-2) Національний фармацевтичний університет 1109 2894 21 19 2
36 (-2) Одеський національний політехнічний університет 1016 2785 21 19 2
37 Національний лісотехнічний університет України 283 2451 21 18 3
38 (+13) Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського 331 2092 21 15 6
39 (-1) Буковинський державний медичний університет 849 1474 21 18 3
40 (+2) Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка 466 1870 20 17 3
41 (+26) Запорізький національний університет 827 1862 20 13 7
42 (+4) Криворізький національний університет 548 1636 20 16 4
43 (+7) Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського 483 1618 20 15 5
44 (-9) Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького 231 1571 20 19 1
45 (-9) Донбаська державна машинобудівна академія 419 2567 19 18 1
46 (-5) Хмельницький національний університет 492 2041 19 17 2
47 (-2) Івано-Франківський національний медичний університет 289 1650 19 16 3
48 (-9) Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського 170 1118 19 18 1
49 (-5) Національна металургійна академія України 1014 1824 18 16 2
50 (-2) Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова 792 1684 18 15 3
51 (+2) Придніпровська державна академія будівництва та архітектури 369 1392 18 15 3
52 (+5) Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка 362 1080 18 15 3
53 (-4) Тернопільський національний економічний університет 742 1815 17 15 2
54 (-11) Чернігівський національний технологічний університет 379 1370 17 17 0
55 (+6) Приазовський державний технічний університет 600 1234 17 14 3
56 (+6) Сумський національний аграрний університет 272 1164 17 14 3
57 (-10) Національний університет «Запорізька політехніка» 1165 2088 16 15 1
58 (+7) Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля 567 1406 16 13 3
59 (+15) Чорноморський національний університет ім. Петра Могили 305 1273 16 12 4
60 (-6) Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова 403 1242 16 15 1
61 (-1) Одеський державний екологічний університет 261 1221 16 14 2
62 (+1) Луганський державний медичний університет 110 666 16 14 2
63 (-5) Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя 736 2010 15 14 1
64 Київський національний університет будівництва і архітектури 544 1626 15 13 2
65 (+5) Національний університет водного господарства та природокористування 522 1281 15 13 2
66 (-11) Національний університет «Полтавська політехніка  ім. Юрія Кондратюка» 493 986 15 15 0
67 (-11) Київська школа економіки 98 928 15 15 0
68 (+5) Запорізький державний медичний університет 259 920 15 12 3
69 (-17) Одеський національний медичний університет 344 913 15 15 0
70 (+21) Криворізький державний педагогічний університет 153 799 15 10 5
71 (+8) Донбаська національна академія будівництва і архітектури 205 632 15 12 3
72 Харківська медична академія післядипломної освіти 470 1416 14 12 2
73 (+9) Тернопільський національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського 797 1377 14 11 3
74 (-6) Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба 556 1179 14 13 1
75 (-6) Харківський національний автомобільно-дорожній університет 424 1085 14 13 1
76 (-1) Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова 442 919 14 12 2
77 (+6) Українська медична стоматологічна академія 585 872 14 11 3
78 (-1) Державний університет «Житомирська політехніка» 279 707 14 12 2
79 (+2) Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди 86 413 14 12 2
80 (+9) Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 701 1276 13 10 3
81 (-15) Національний транспортний університет 343 1121 13 13 0
82 (+2) Херсонський державний університет 291 717 13 11 2
83 (-5) Луганський національний педагогічний університет ім. Тараса Шевченка 157 698 13 12 1
84 (-8) Донецький державний університет управління 81 689 13 12 1
85 (-5) Львівський державний університет фізичної культури ім. Івана Боберського 194 620 13 12 1
86 (+6) Львівський державний університет безпеки життєдіяльності 188 610 13 10 3
87 (-2) Львівський торговельно-економічний університет 122 558 13 11 2
88 (-1) Національний університет фізичного виховання і спорту України 124 546 13 11 2
89 (-1) Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна 457 1035 12 10 2
90 Луцький національний технічний університет 440 687 12 10 2
91 (+6) Національний університет цивільного захисту України 229 672 12 9 3
92 (-6) Одеська державна академія будівництва та архітектури 214 564 12 11 1
93 (+11) Український державний університет залізничного транспорту 398 827 11 8 3
94 (-1) Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця 385 665 11 10 1
95 (+7) Херсонський національний технічний університет 311 497 11 9 2
96 (new) Державний університет інфраструктури та технологій 212 487 11 0 11
97 (+2) Одеська національна академія зв'язку ім. О. С. Попова 345 466 11 9 2
98 (-3) Житомирський державний університет ім. Івана Франка 253 454 11 10 1
99 (-5) Бердянський державний педагогічний університет 124 432 11 10 1
100 (+1) Білоцерківський національний аграрний університет 127 417 11 9 2
101 (-3) Одеський національний економічний університет 124 403 11 9 2
102 (-2) Дніпровський державний аграрно-економічний університет 200 456 10 9 1
103 (-7) Українська академія друкарства 158 435 10 9 1
104 (+19) Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка 219 398 10 6 4
105 (-2) Харківська державна академія фізичної культури 78 357 10 9 1
106 (+3) Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка 127 338 10 8 2
107 (+4) Центральноукраїнський державний педагогічний університет
ім. Володимира Винниченка
126 288 10 8 2
108 (+2) Міжнародний гуманітарний університет 80 279 10 8 2
109 (+10) Міжрегіональна академія управління персоналом 114 210 10 7 3
110 (-4) Київський національний торговельно-економічний університет 406 497 9 8 1
111 (+46) Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського 94 496 9 2 7
112 (-7) Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова 313 463 9 8 1
113 (-1) Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського 198 445 9 7 2
114 (-6) Одеський національний морський університет 191 352 9 8 1
115 (-8) Українська інженерно-педагогічна академія 268 322 9 8 1
116 (+16) Дніпровський державний технічний університет 335 315 9 5 4
117 (+8) Університет банківської справи 77 299 9 6 3
118 (-4) Харківський державний університет харчування та торгівлі 165 336 8 7 1
119 (+5) Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана 342 311 8 6 2
120 (+2) Житомирський національний агроекологічний університет 138 309 8 6 2
121 (+12) Центральноукраїнський національний технічний університет 173 284 8 5 3
122 (-7) Миколаївський національний аграрний університет 142 273 8 7 1
123 (-6) Вінницький національний аграрний університет 127 262 8 7 1
124 (+3) Донбаський державний педагогічний університет 117 224 8 6 2
125 (-7) Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" 89 205 8 7 1
126 (-6) Львівський національний аграрний університет 168 471 7 6 1
127 (-1) Харківський національний університет будівництва та архітектури 197 275 7 6 1
128 (-15) Полтавський університет економіки і торгівлі 161 266 7 7 0
129 (-13) Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини 136 216 7 7 0
130 (-1) Таврійський державний агротехнологічний університет ім. Дмитра Моторного 110 209 7 6 1
131  (new) Херсонська державна морська академія 88 180 7 0 7
132 (+9) Кам`янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка 107 171 7 4 3
133  (new) Університет державної фіскальної служби України 121 168 7 0 7
134 (+17) Харківський національний університет внутрішніх справ 109 126 7 3 4
135 (+9) Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва 16 97 7 4 3
136 (-15) Міжнародний Соломонів університет 47 217 6 6 0
137 (-3) Полтавська державна аграрна академія 141 207 6 5 1
138 (+1) Київський Університет ім. Бориса Грінченка 151 186 6 4 2
139 (-11) Черкаський державний технологічний університет 158 166 6 6 0
140 (-5) Рівненський державний гуманітарний університет 170 160 6 5 1
141 (-1) Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького 95 154 6 4 2
142 (new) Херсонський державний аграрний університет 78 131 6 0 6
143 (+5) Державний університет телекомунікацій 108 106 6 3 3
144 (-13) Національний університет "Одеська морська академія" 225 207 5 5 0
145 (-15) Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка 91 178 5 5 0
146 (-4) Університет ім. Альфреда Нобеля 83 158 5 4 1
147 (-4) Уманський національний університет садівництва 177 153 5 4 1
148 (new) Львівський медичний інститут 281 150 5 0 5
149 (new) Донбаський державний технічний університет 105 122 5 0 5
150 (-1) Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого 175 98 5 3 2
151 (-6) Національний університет «Острозька академія» 71 92 5 4 1
152 (-6) Житомирський вiйськовий iнститут iменi С.П.Корольова 44 86 5 4 1
153 (-16) Маріупольский державний університет 55 76 5 5 0
154 (-18) Одеська державна академія технічного регулювання та якості 40 66 5 5 0
155 Львівський університет бізнесу та права 18 49 5 3 2
156 (-18) Університет економіки та права "Крок" 46 47 5 5 0
157 (-4) Національна академія державного управління при Президентові України 53 111 4 3 1
158 (2) Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя 50 42 4 2 2
159 (6) Харківський технологічний університет "ШАГ" 8 19 4 2 2
160 (new) Львівський державний університет внутрішніх справ 66 60 3 0 3
161 (-14) Київський Медичний Університет УАНМ 71 50 3 3 0
162 (-4) Київський національний лінгвістичний університет 28 39 3 2 1
163 (-13) Київський славістичний університет 7 39 3 3 0
164 (-12) Мукачівський державний університет 64 37 3 3 0
165 (-11) Харківська державна академія дизайну і мистецтв 7 35 3 3 0
166 (-4) Національний університет "Одеська юридична академія" 53 25 3 2 1
167 (-6) Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут 36 23 3 2 1
168 (-4) Академія праці, соціальних відносин і туризму 12 23 3 2 1
169 (-10) Київський міжнародний університет 25 20 3 2 1
170 (new) Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ 44 19 3 0 3
171 (-5) Київський національний університет культури і мистецтв 35 18 3 1 2
172 (-16) Національна академія Служби безпеки України 18 121 2 2 0
173 (-10) Львівський інститут економіки і туризму 9 10 2 2 0
174 (new) Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України 13 4 1 0 1
175 (new) Бердянський університет менеджменту і бізнесу 7 4 1 0 1
176 (new) Донбаська національна академія будівництва і архітектури 2 3 1 0 1
177 (new) Одеський державний університет внутрішніх справ 15 2 1 0 1

 

Рейтинг складено сайтом Освіта.ua (дані актуальні станом на 01 квітня 2020 року). У рейтинг включені тільки навчальні заклади, що мають у Scopus окремі Affiliation ID в офіційному переліку та які відповідають на пошуковий запит «Ukraine» в полі пошуку «Affilation Search». У список не включені навчальні заклади, що мають значення індекса Гірша менше «1».

Індекс Гірша дорівнює N якщо науковець чи наукова установа опублікувала N наукових статей, кожна з яких була процитована щонайменше N разів, а решта ж статей були процитовані менше, ніж N разів. Наприклад, Київський національний університет ім. Шевченка має індекс, що дорівнює 93, це означає, що цим навчальним закладом було опубліковано 93 наукових статей, кожна з яких процитована щонайменше 93 рази. Інші ж статті Університету Шевченка були процитовані менш ніж 93 рази.

"Scopus" — бібліографічна і реферативна база даних, а також інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих в наукових виданнях. База даних індексує більше 20 000 наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук. Також, до бази даних потрапляють публікації наукових журналів, матеріали конференцій та книжкових видань. Розробником та власником "Scopus" є видавнича корпорація "Elsevier". Дані "Scopus", окрім іншого, використовуються при складанні деяких рейтингів провідних університетів світу. Наприклад, Times Higher Education або QS World University Rankings.

 



21-04-2020

БІБЛІОТЕКА - НАУКОВЦЯМ

 

ЗАРУЧНИКИ ВИБОРУ: SCOPUS ЧИ WEB OF SCIENCE

Як розібратися в усіх особливостях баз даних Scopus і Web of Science та обрати найкращу для індексації Вашої наукової статті?

У кожного вченого періодично постає важливе питання: в якій базі даних опублікувати свою наукову роботу? І починається вибір найкращої платформи та журналу, які ідеально підійдуть для їхнього напряму. Втішає те, що у законодавчих вимогах до публікацій, кількість міжнародних баз даних звузили до двох: Scopus та Web of Science (WoS). Ці два мегамасштабні бібліографічні сервіси індексують величезну кількість наукових видань з різних галузей науки. І потрібно визнати, що це неоцінені джерела дослідницьких робіт, які допомагають вченим шукати необхідну інформацію, знайомитися з роботами колег, налагоджувати взаємозв’язки.

Докладніше

 

Цінності та репутація

База даних Web of Science обирає дуже клопітливий підхід до відбору наукових журналів та досліджень, а також забезпечує важчий та довший процес рецензування, що зумовлює менше шансів на індексацію. Розробники цієї платформи направляють свої сили та увагу на ретельний збір, перевірку та підтримку досліджень дійсно світового значення. Без актуального, важливого та новітнього відкриття потрапити на сторінки журналів з високим імпакт-фактором буде важко.

На відміну від WoS, Scopus постійно перебуває на хвилі тенденцій, створює нові інструменти для своїх користувачів, має широкий функціонал профілю автора, публікує більше праць, активно розширює свою базу наукових журналів і статей та частіше влаштовує оновлення сервісу.

Scopus зосереджений на тому, щоб охоплювати та висвітлювати більший діапазон наукових джерел, коли Web of Science – забезпечити глибше цитування.

 

Профіль вченого

У кожній базі даних розроблений дійсно зручний та інтуїтивно зрозумілий профіль автора, який той може вільно використовувати для своїх цілей.

Scopus – це безкоштовні посилання на повнотекстові роботи та бібліографію, інструменти пошуку, що уточнюють запити, допомагають знаходити веб-сторінки, інформацію про інших вчених, сайти ЗВО тощо.

Web o Science – це інструменти ідентифікації вченого, посилання на повні тексти, архів (з 1840 року). Автор може використати цитований пошук, переходити по літературі, обирати період часу, дисципліни. Лише нещодавно Web of Science удосконалив профіль автора та розробив для нього додаткові можливості, одні з яких є пошук серед статей, що входять у Web of Science Core Collection та враховуння цитування з бази даних Emergine Sources Citation Index (ESCI).

Обидві платформи надають графічні дані для аналітичного розбору своєї діяльності, колег, вишу.

 

Ризики припинення індексації статті

Ці бібліографічні платформи працюють над ретельною перевіркою якості журналів, тому висувають серйозні вимоги до видань, а ті, в свою чергу, до статей, які публікують на своїх сторінках. Таким чином, відбувається чітке врегулювання стандартів наукових публікацій, яке гарантує дотримання науково-публікаційної етики, академічної доброчесності та репутаційних моментів.

Щороку Scopus та Web of Science проводить перевірку журналів, і у разі виявлення нетипової поведінки (надто велика публікаційна активність, високі показники плагіату чи самоцитування у роботах, швидкий процес рецензування, погані відгуки про журнал тощо), реагують попередженням і, якщо журнал й надалі веде себе нетипово, припиняють його індексацію.

У Scopus працює експертна рада «CSAB» та система «Radar», які слідкують за усіма діями журналів та виявляють їхню недоброчесність. Scopus 3 рази на рік проводить виключення видань, і їхня кількість може досягати кілька сотень. У Web of Science цей процес не такий частий та масовий, але так само ведеться серйозний моніторинг та постійний перегляд усіх журналів.Опублікувавшись у WoS, шанс на припинення індексації Вашої статті, у разі виключення видання, який не виконує вимог бази даних, буде меншим, ніж у Scopus. Тому, перш ніж обрати журнал, потрібно ретельно його проаналізувати, щоб опублікувавши там свою роботу, він не «вилетів» через якийсь час.

 

Вартість та швидкість публікації

Scopus та Web of Science – це комерційні проєкти, тому кожен науковий журнал, який входить в них веде свою редакційно-ціноутворюючу політику. Більшість наукових видань запитують у вченого публікаційний внесок, і майже на кожному сайті журналів обох платформ є інформація з приводу цього. Інколи видання не оприлюднюють ці дані, але, коли подаєш статтю через «Submission system», то розділ про здійснення оплати з’являється. Ще один випадок, з яким можуть зіштовхуватися вчені – це, коли «безоплатний» журнал може виставити рахунок по факту рецензування.

Потрібно бути готовим, що видання, що входить у WoS та має високий імпакт-фактор буде пред’являти високу вартість публікаційних зборів, бо забезпечує ретельний експертний розгляд статті висококваліфікованими рецензентами.

На прикладі журналів Elsevier  відкритого та гібридного типу можна подивитися ціни на публікаційні внески без урахування податків.

Беззаперечно, в Scopus і Web of Science є журнали, в яких публікують статті безоплатно, але процес перемовин з редакцією, рецензування може бути складнішим та затягнутим (кілька років) через велику чергу, виникнення проблем з якістю дослідження, перекладом та структуруванням статті, оформленням документів тощо.

 

Публікаційний період

Публікаційний період у кожній базі даних триває по-різному, і це залежить від багатьох факторів (рівень журналу, якість і новітність дослідження, його технічне оформлення, черга на публікацію). Якщо автор хоче публікуватися самостійно, тоді, загалом, термін буде наступним: Scopus: від 9 місяців до 2 років; Web of Science: від 1 року. Але, якщо вчений звертається до y науково-публікаційної компанії, тоді стаття отримує індексацію раніше: Scopus: від 3 до 8 місяців; Web of Science: близько 7-10 місяців.

Обидві бази даних – це цінні джерела для реалізації діяльності кожного вченого, і, відповідаючи собі на питання, де публікуватися, апелюйте до своїх наукових задач, враховуючи власні пріоритети: якість, швидкість, гарантію, вартість, перспективу тощо.

Але було б добре, щоб вчений, після завершення своїх досліджень, задавав собі інші питаннями: що зараз актуально у моїй галузі, що мені досліджувати далі, як мій інтелектуальний потенціал може бути корисним моїй державі, людям, світу. Бо саме праця науковців забезпечує відкриття, які допомагають виявляти, зупиняти нові загрози і розкривати актуальні ідеї, тенденції сьогодення. А головний біль, яку базу даних та журнал обрати для публікації, можна залишити професіоналам у науково-публікаційній сфері, бо це вже їхня першочергова задача та пріоритет.

 

Автор: Тетяна Журкович - шеф-редактор наукового журналу «Наука та метрика».



21-04-2020

ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА ПОВНОТЕКСТОВИХ ВИДАНЬ НТУ

 

Електронна бібліотека Національного транспортного університету є бібліотекою відкритого доступу і передбачає безкоштовний доступ читачів до повнотекстових видань професорсько-викладацького складу НТУ.

З метою дотримання принципів академічної доброчесності та норм законодавства про авторське і суміжні права, доступ до електронних видань університету організовано за умов авторизації!

Для початку роботи з електронною бібліотекою (через електронний каталог) вам необхідно авторизуватися.

Докладніше

 

Що таке «авторизація» і для чого вона потрібна?

Мається на увазі перевірка, що здійснюється комп'ютерною системою або сайтом для ідентифікації користувача перед отриманням їм права доступу до системи або інтернет-ресурсу. Авторизований користувач може виконувати в системі певні дії, не доступні іншим особам.

Авторизація потрібна для того щоб система змогла пізнати Вас, як свого користувача і допустити до своїх ресурсів.

 

Як виконати авторизацію?

Пройдіть за посиланням http://lib.ntu.edu.ua/catalog/login.html.

Перед Вами з'явиться вікно авторизації.

Початково є два поля, в яких введені користувачем дані перевіряються автоматично.

Поля форми авторизації повинні бути обов'язково заповнені. Потрібно ввести логін та пароль.

В поле "Логін" вводимо – ntu (маленькими літерами), а у поле "Пароль" –  ідентифікаційний податковий номер (складається з 10 цифр). Після цього натискаємо кнопку «Увійти».

Таким чином користувач потрапляє на сторінку електронного каталогу бібліотеки НТУ.

 

Що відбувається при введенні невірних даних?

Помилка при авторизації блокує відвідувача.

Помилка авторизації – це невірне введення логіна або пароля. При наборі кодових слів, користувач повинен звертати увагу на правильний порядок символів, регістр, встановлену розкладку клавіатури.

 

Як знайти повнотекстове видання викладача?

В поле «Автор» інформаційно-пошукової системи електронного каталогу потрібно ввести прізвище автора  електронного документа. 

Поставити позначку у вікні «Електронна копія» (в нижній частині сторінки) і здійснити запуск кнопкою «Вибрати».

Після відкриття переліку бібліографічних описів навчально-методичних посібників певного автора вибрати потрібний документ і здійснити запуск гіперпосилання.

 

У випадку виникнення проблем при входженні до електронного каталогу просимо звертатися

до Інформаційно-обчислювального центру НТУ за тел. +38 (044) 280-28-31

 

УВАГА! Документи з фонду Електронної бібліотеки призначені лише для особистого використання користувачів бібліотеки та не передбачають подальшого поширення, копіювання, публікації, тиражування будь-якими засобами, передачі іншим особам, використання з комерційною метою, розміщення на інших веб-сторінках, розсилання та ін. За порушення цієї вимоги користувачі несуть особисту відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.

 

Статтею 444 Цивільного кодексу України визначено, що твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою, як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою.

 

Зав. відділом ІТ та КЗ бібліотеки

Рассказова В. А.



19-04-2020

ЦІКАВО ЗНАТИ

 

ВИЗНАЧНІ ДОСЛІДНИКИ, ЯКІ СТОЯЛИ У ВИТОКАХ НАУКОМЕТРІЇ 

З незапам’ятних часів філософи прагнули осягнути буття та знайти відповіді на актуальні питання того часу. Лише в XVII ст. наука починає стрімко розвиватися та знаходити форму вираження, росте кількість вчених, які досліджують заради науки та просвітницької місії, виникає можливість доступу до інформації та її обміну.

У XVIII ст. цілі науки змінюють свій вектор. Дослідження починають проводитися на «замовлення» країни та суспільства. Згодом на початку ХХ ст. відбувається активне зростання кількості наукових журналів, яких налічувалося до 1000 найменувань. Вчені посилюють свої пошуки в різних сферах, зумовлюють збільшення наукової інформації та сприяють появі нового завдання – винайти спосіб аналізувати та структурувати результати досліджень.

ХХ-XXI ст. - період активних напрацювань вчених, які шукали рішення вищезазначеного завдання та вносили свої пропозиції щодо дослідження інформаційного потоку, його продуктивності та підрахунку. Далі ми розкажемо про найвизначніших дослідників, які зробили великий внесок у розвиток сфери науки та наукометрії.

Докладніше

 

Альфред Джеймс Лотка. Американський вчений, фізіохімік та математик у 1926 р. запровадив закон розподілу кількості статей відповідно до авторів, який звучить так: кількість вчених, які напишуть «n» робіт, дорівнює загальній кількості авторів, поділених на «n2». Як відомо, значна кількість вчених публікує помірну кількість статей, але також існують одиниці науковців, які продукують безліч важливих робіт. Згодом закон Лотки мав підтвердження на значній кількості впорядкованих однотипних елементів.

 

Самуель Клемент Бредфорд. Англійський вчений, хімік та бібліограф в 1934 р. відкрив емпіричний закон, який ґрунтується на розташуванні журналів в порядку зменшення кількості опублікованих в них статей, які досліджують певну проблему. Ці видання поділялися на 3 частини з однаковою кількістю статей в кожній частині на задану тему.

 

Юджин Гарфілд. Вчений, лінгвіст з Америки у своїй статті «Citation indexes for science (SCI)» в 1955 р. досліджував індекс наукового цитування, що спричинило появу першого рейтингу журналів. Це вважається початком існування сучасних індексів цитування. А у 1960 році у Сполучних Штатах Америки Гарфілд створив Інститут наукової інформації та «Science Citation Index», принципи якого стають визначальними для інших показників цитувань, що з часом призводить до створення в 1997 році пошукової інтернет-платформи Web of Science.

 

Дерек Джон де Солла Прайс. Англо-американський вчений, історик у 1963 публікує свою монографію «Little science, big science», яка закладає основу для появи нової галузі знань – наукометрії. Він є автором багатьох книг з наукометрії. Цей вчений, один із перших показав, що просторові моделі досліджень можуть бути спроектовані з бібліографічної інформації.

 

Василь Васильович Налімов. Радянський та російський вчений у 1969 р. вводить термін «наукометрія» в науковий обіг.

 

Геннадій Михайлович Добров. Радянський та український вчений, основоположник радянського наукознавства, засновник української школи наукознавства. Один із перших почав писати роботи з наукометрії.

 

Сім’я Ельзевірів. Ця знаменита в XVII ст. родина друкарів з Голландії, на чолі якої стояв Людовик Ельзевір, заснувала старовинний видавничий дім, який майже через два століття після цього припинив свою роботу. Але він став натхненням для створення у 1880 р. величезної медіакомпанії «Elsevier», яка у 2004 році на базі платформи «ScienceDirect» заснувала наукометричну базу даних «Scopus».

 

Хорхе Гірш. Американський фізик у 2005 р. впровадив наукометричний показник цитування «Індекс Гірша» (h-index), який характеризує дослідницьку роботу науковця.

 

Наукометрія пройшла шлях від невеликого бібліографічного дослідження до самостійної наукової дисципліни. ХХ століття стало важливим початком, де були закладені базові методи, введені основні поняття, показники та закони, створені головні платформи наукового цитування. Це передбачає, що наукометрія стане вагомою сферою досліджень майбутнього, що продовжить появу активних представників з новими поглядами, відкриттями та пропозиціями розвитку.

 

Тетяна Журкович - шеф-редакторка та авторка статей журналу «Наука та Метрика»



19-04-2020

БІБЛІОТЕКА - НАУКОВЦЯМ

 

ЩО ТАКЕ «ХИЖАЦЬКІ» ВИДАННЯ, І ЧОМУ НЕ ПОТРІБНО ВІШАТИ ЦЕЙ ЯРЛИК НА ВСІ ЖУРНАЛИ?

Наукове сьогодення потребує від кожного вченого максимальної концентрації та розуміння всіх процесів, які відбуваються у сфері науки та наукометрії, у зв'язку зі швидкістю її розвитку. Сьогодні одна з тем, яка хвилює багатьох дослідників, є «хижацькі» журнали. У цій статті ми розглянемо, що це за поняття, і чому Scopus тільки у 2019 році  виключив понад 500 видань зі своєї бази даних?

Докладніше

 

Підвищена увага до терміну «хижацька публікація» виникла завдяки бібліотекознавцю з США Джеффрі Біллу. У 2012 він опублікував статтю в журналі «Nature», яка публічно підняла завісу щодо підроблених видань з відкритим доступом і надав список з понад 1200 журналів і 1100 видавництв, викривши їх у недоброчесній діяльності. Він розробив методику по розпізнаванню «хижацьких журналів», яка містить 54 вимоги.

Ознаки хижацького журналу

«Хижаки» копіюють сайти журналів з перевіреною репутацією і публікують там статті низької якості, які не піддаються суворій перевірці рецензентів. Причинами того, що вчені все ж публікують в них свої роботи, є нестача грантової підтримки та фінансування, а також необхідність частіше публікувати свої дослідження для кар'єрного зросту. Через вимоги до наукової діяльності, поспіх та погану інформативність, вчені часто стають заручниками ситуації та жертвами «хижаків». У пам’яті спливає популярна американська приказка «Publish or perish» («Публікуй або загинеш»), яка чітко показує стан сучасних українських наукових публікацій та підтверджує зазначені вище твердження.

Які головні ознаки «хижацького» журналу?

1) Відсутнє експертне рецензування наукових статей або ж розгляд відбувається дуже швидко – кілька днів.

2) Самоцитування може бути 60-80% і більше, відбувається постійна публікація статей з ознаками плагіату.

3) Видання не має чітко сформульованої спеціалізації та працює з багатьма дисциплінами.

4) Аномально велика чи маленька кількість публікацій у випуску.

5) Приймають роботи наперед або затримують вихід журналу, тим самим робота може вийти вже у науковому виданні, видаленому зі списку бази даних.

6) Найбільш відомий показник впливовості журналу – Імпакт-фактор (IF), а такі як Universal Impact Factor (UIF), Global Impact Factor (GIF), Citefactor (CIF) та інші – вигадки самозванців.​​​​​​​

Експертна оцінка є головною умовою публікації, але експрес оцінка «хижацьких» журналів не має нічого спільного зі справжнім рецензуванням, яке іноді може тривати до року.

Потрібно пам'ятати

Наукометричні стандарти вимагають якісних та глибинних досліджень, які проходять ретельну підготовку і, лише після редакторських правок та вичитування тексту, потрапляють на розгляд до рецензентів, але, навіть, після цього немає гарантії, що роботу опублікують. Багато статей просто не допускають до видання, на відміну від сумнівних за якістю журналів, які беруться публікувати будь-яку статтю.

Жодна наукометрична платформа не захищена від того, що спочатку своєї діяльності журнал дотримувався публікаційних основ, а потім, в гонитві за фінансовою наживою, міг нівелювати високі стандарти публікацій. Scopus і Web of Science постійно проводять верифікацію видань, які входять в їхні бази даних, витрачаючи на це від 3 місяців до 2 років. І, якщо з'являється найменша підозра на недоброчесні дії, проводиться ретельне розслідування. У разі підтвердження припущень журнал видаляють зі списку. Представники Scopus і WoS керуються принципами об'єктивності, бажанням досягти істини, зваженого оцінювання всіх аспектів, а також уважного ставлення до вчених і редакційної колегії. Тільки в першій половині 2019 року Scopus виключив 560 журналів.

У чому помилка Джеффрі Білла?

Джеффрі Білл допоміг вченим та наукометричним базам даних бути напоготові та пильніше перевіряти журнали, але воліючи зробити сенсаційну заяву про своє відкриття, занадто перебільшив цю проблему і почав навішувати ярлики на деякі журнали та міжнародні видавництва, які мають чесну репутацію.

Через це вони завели на Білла низку судових справ і змусили його закрити свій сайт зі списком «хижаків». Тепер бібліотекознавець несе серйозну юридичну відповідальність, у тому числі фінансову та репутаційну, тому що його висновки, які зроблені похапцем, нанесли збитки багатьом виданням.​​​​​​​​​​​​​​

Рекомендації для вчених

Отже, підозрюючи якийсь журнал, важливо ретельно перевіряти інформацію про нього. Більш того, не кожний вчений володіє усім спектром знань щодо якості видання, бо недоброчесність журналу можна виявити лише після глибинного аналітичного процесу за допомогою спеціалізованих компаній, які активно працюють у сфері наукових публікацій та ведуть співпрацю з базами даних Scopus та Web of Science.​​​​​​​

Ретельно перевіряти інформацію про наукові журнали

Необхідно розуміти, що якісних видань з перевіреною роками репутацією в численні рази більше ніж інших і не варто підозріло ставитися до всіх. Зі сторони Scopus і Web of Science постійно ведеться облік показників цитування, нагляд за дотриманням стандартів журналу та врахуванням експертної думки. Перевірка журналів та їх виключення – це нескінченний процес, який мотивує підтримувати та вдосконалювати стандарти сфери наукометрії.

Враховуючи вищесказане, перш ніж подавати свою статтю на публікацію, дослідник має розібратися у змісті видання, ознайомитися з редакційною політикою та вести перемовини з представниками, а також комунікувати з колегами і постійно моніторити інформаційний наукометричний простір, щоб першим дізнаватися про всі нововведення.

Вчений повинен ретельно працювати над покращенням свого розуміння сучасних публікаційних процесів за допомогою співпраці з професійними дослідницькими спільнотами, для яких академічна культура – це не порожні слова, а чіткий вектор їх діяльності.

 

Тетяна Журкович - шеф-редакторка та авторка статей журналу «Наука та Метрика»




Сторінка: 1 2 3 4 5 6