Організатори:

• Міністерство культури та інформаційної політики України,
• Державна архівна служба України,
• Одеська національна наукова бібліотека,
• Одеське відділення Національної спілки краєзнавців України,
• Факультет історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

Партнери:

• Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті,
• Одеський обласний центр української культури,
• ВГО Українська бібліотечна асоціація,
• ГО «Одеське етнологічне товариство»,
• Рада представників національно-культурних товариств Одеської області,
• ГО «Міжнародний центр по роботі з українцями за кордоном»,
• ВГО «Бібліополіс».

Мета конференції: об'єднання науковців, дослідників, викладачів та інших фахівців, що працюють у галузі культури історичної пам'яті, та висвітлення актуальних теоретичних підходів, нових досліджень, методів і практик у сфері культурної пам'яті в Україні; сприяння обміну науковими знаннями й презентації результатів досліджень та стимулювання подальшої наукової, культурно-просвітницької, виховної діяльності у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу.

Тематичні напрями роботи конференції:

• Збереження історичних місць, пам'ятників, архівних матеріалів, традицій та спадщини в умовах воєнних конфліктів: світовий досвід та вітчизняна практика долання викликів та загроз;
• Формування національного культурного простору в Україні у час війни та післявоєнного відновлення;
• Історична пам’ять і культурний простір: теоретично-методологічний вимір;
• Інституції культури, науки, освіти як репрезентанти історичної пам’яті;
• Участь культурних та креативних індустрій у реалізації політики пам’яті: досвід, практики, інновації;
• Сучасний стан та перспективи формування культури історичної пам’яті в системі освіти України;
• Постаті, події, місця: краєзнавчі та історико-біографічні дослідження;
• Актуальні практики у справі збереження, дослідження та промоції історико-культурної спадщини: досвід, нові форми та підходи;
• Нематеріальна культурна спадщина: збереження, вивчення, промоція.

До участі у конференції запрошуються науковці, освітяни, провідні фахівці бібліотек, архівів, музеїв України та зарубіжжя, краєзнавці, представники креативних індустрій, громадських організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування.

Захід відбудеться у змішаному форматі (онлайн/офлайн).

Робочі мови: українська, англійська.

Участь – за попередньою реєстрацією.

Заявки приймаються до 15 серпня 2023 року.

Доповідачі отримають електронний сертифікат після завершення заходу.

Планується підготовка збірника матеріалів конференцій (електронне видання). Тези доповідей приймаються до 20 серпня 2023 року, з поміткою: конференція «Культура історичної пам'яті в Україні» на електронну пошту: metodonnb@ukr.net

Вимоги до оформлення тез доповіді:

• до публікації приймаються рукописи українською та англійською мовами;
• набір тексту виконується у текстовому редакторі MS Word;
• для тез доповіді англійською мовою на початку тексту обов’язково подається анотація українською мовою (100-150 слів);
• обсяг тез доповіді – 2-4 сторінки формату А4;
• шрифт – Times New Roman;
• кегль – 14;
• міжрядковий інтервал – 1,5;
• абзац – 1,25 см;
• поля: верхнє, нижнє, ліве та праве – 20 мм;
• вирівнювання – по ширині;
• сторінки не нумеруються;
• рисунки, таблиці або графіки необхідно подавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці;
• у тексті посилання на використані джерела зазначається у квадратних дужках: спершу зазначається номер цитованого джерела у списку літератури, потім – сторінка, наприклад: [1, с. 25]. Список використаної літератури оформлюється згідно з ДСТУ 8302:2015 та наводиться в кінці тексту за алфавітом мовою оригіналу;
• на початку сторінки тез доповіді необхідно вказати індекс УДК (вирівнювання по лівому краю, шрифт – напівжирний); далі – ПІБ учасника конференції, вчений ступінь та посада, місце роботи (повна назва); місто, країна; назва доповіді (великими літерами, шрифт – напівжирний, вирівнювання по центру сторінки).

Контакти:

Одеська національна наукова бібліотека
65023, м. Одеса, вул. Пастера, 13,
+380487230252, 7230252@gmail.com

Арюпіна Ліна Володимирівна, 
заступник генерального директора ОННБ з наукової роботи та інформатизації

+380666344221 (viber), arupina@ukr.net

Адам Сміт, видатний англійський учений-економіст, центральна фігура класичної політичної економіі. Адам Сміт виконав в науці велику історичну задачу, визначивши і окресливши межі політичної економії і прививши в систему накопичену на той час суму економічних знань. Його праці являють собою одну з вершин суспільної думки XVIII ст.

Сміт з’явився тоді, коли існувала необхідність змінити економічну думку, повернути її в інше русло. Саме це він і зробив, написавши працю “Дослідження про природу та причини багатства народів” і утвердивши економічний лібералізм, трудову теорію вартості та інше. І хоча його погляди не були досконалими, але започаткували аналіз сфери виробництва, а не обігу.

Система, вибудована Адамом Смітом, з’явилася найбільш повним і досконалим виразом ідей і прагнень його епохи – епохи падіння середньовічного господарського ладу і швидкого розвитку капіталістичного господарства. У всіх випадках, коли інтереси робітників і капіталістів вступають в конфлікт, він енергійно стає на бік робітників. І тим не менше, ідеї Сміта співслужили на користь саме буржуазії. У цій іронії історії позначився перехідний характер епохи.

Сміт виклав логічну систему, яка пояснила роботу вільного ринку на базі внутрішніх економічних механізмів, а не зовнішнього політичного управління. Цей підхід до сих пір є основою економічної освіти. Сміт сформулював концепції «економічної людини» і «природного порядку». Сміт вважав, що людина є основою всього суспільства, і досліджував поведінку людини з його мотивами і прагненням до особистої вигоди. Природний порядок в уявленні Сміта – це ринкові відносини, в яких кожна людина засновує свою поведінку на особистих та корисливих інтересах, сума яких і утворює інтереси суспільства. У поданні Сміта, такий порядок забезпечує багатство, благополуччя і розвиток як окремої людини, так і суспільства в цілому. Для існування природного порядку потрібна «система природної свободи», основу якої Сміт бачив у приватній власності.

Саме він запропонував ідею Laissez-faire (дозволити працювати) – принцип невтручання, згідно з яким держава має дати максимальну свободу підприємцям для їх господарської діяльності. Сфера відповідальності держави має зводитися до боротьби зі злочинністю, організації сильної армії та загалом оборони, забезпечення прав і свобод громадян, а також рівних умов для всіх учасників  ринку. У своїй роботі Сміт передбачив монополізацію економіки (характерну вже для другої половини ХІХ століття), яку вважав недосконалістю ринку та наполягав на важливості ролі держави у боротьбі з монополіями.

Найвідоміший афоризм Сміта – «невидима рука ринку» – фраза, яку він використовував для демонстрації автономності та самодостатності системи, заснованої на егоїзмі, який виступає ефективним важелем при розподілі ресурсів. Суть її в тому, що власна вигода досяжна лише через задоволення чиєїсь потреби.

Ніхто, ні до, ні після нього, не грав в історії цієї науки такої ролі. «Багатство народів» є великий трактат з п’яти книг, які містять у собі нарис теоретичної економії (1-2-я книги), історію економічних навчань в зв’язку із загальною господарської історією Європи після падіння Римської імперії (3-4-я книги) і фінансову науку в зв’язку з наукою про управління (5-я книга).

Основною ідеєю теоретичної частини «Багатства народів» можна вважати положення, що головним джерелом і фактором багатства є праця людини – інакше кажучи, сама людина. З цією ідеєю читач зустрічається на перших же сторінках трактату Сміта, в знаменитій главі «Про поділ праці». Поділ праці – найважливіший двигун економічного прогресу, – вважав Сміт, визнаючи працю загальним мірилом мінової цінності.

Життя Адама Сміта є найяскравішим прикладом життя справжнього мислителя, вченого, генія, який поклав життя в ім'я науки. І тим більш приємно, що все це було не даремно.

Європейський науково-промисловий консорціум ( «ESIC») заснував «Медаль Адама Сміта» (Medal Eropean Scientific and Industrial Consortium «ESIC» – Adam Smith), яка служить підтвердженням суспільного визнання заслуг фахівців і вчених в області економіки і фінансів.