Використання цифрових та графічних матеріалів направлене на пояснення наукового дослідження та привернення уваги широкого кола аудиторії з різних дослідницьких сфер. Відеоанотація зазвичай подається у вигляді короткого мультимедійного матерілу, у якому акцентується увага на різних частинах дослідження у формі графічного відображення, записаних відеоматеріалів, або навіть презентацій PowerPoint.

Такий вид наукової анотації набуває все більшого поширення для публікацій у STEM. Серед переваг використання відеоанотацій можна виокремити:

⇒ Візуальну привабливість.

⇒ Можливість продемонструвати власні експерименти.

⇒ Ілюстрацію складних теоретичних концепцій.

⇒ Підвищення видимості наукового дослідження в інтернет-просторі, можливість використати для публікації в соціальних мережах, що сприятиме підвищенню наукометричних показників та показників альтметрик.

Які існують типи відеорефератів?

Відеоанотації не обмежуються одним, чітко реграментованим форматом, а можуть бути змонтованими як:

⇒ Пояснювальне відео на дошці – матеріал, де основна суть дослідження подається у вигляді намальованих на мультимедійній дошці графічних елементів з їхнім поясненням.

⇒ Анімація –  анімовані або стаціонарні ілюстрації, що створені переважно за допомогою програм Animaker, Blender, K-3D, Plastic Animation Paper тощо. Часто використовується для відображення робочих моделей експерименту.

⇒ Презентація PowerPoint – один з найпростіших способів створення відеоанотації, що надає можливість створення продуманих візуальних зображень. Зверніть увагу, під час використання відеоанотації важливо зосередитися на поясненні роботи, а не просто перераховувати факти, наведені у дослідженні.

⇒ Самозапис – озвучування відеоанотації автором. Цей метод створення відеореферату дає можливість автору рекламувати свою роботу, буквально розмовляючи з аудиторією. При перегляді відеоанотації автора може бути видно на екрані, що дає можливість безпосередньо пов’язувати роботу та дослідника.

⇒ Поєднання типів – при створенні відеоанотації не обов’язково використовувати один з наведених вище типів, можливе їхнє поєднання та адаптація під ту чи іншу роботу.

Як створити ефективну відеоанотацію?

При створенні відеоанотації слід звернути увагу на такі ключові моменти:

⇒ Тривалість відео. Не варто використовувати довгі відео, ідеальний варіант – до 5 хвилин. За такий проміжок часу дослідник зуміє максимально концентровано подати інформацію, не відхиляючись від теми та не перенавантажуючи аудиторію.

⇒ Структура. Як і для створення текстової анотації, варто звернути увагу на структуру: висвітлити тему, мету, вступ, короткий опис застосованих методів, результати та висновок.

⇒ Технічні характеристики. Технічні моменти сприяють кращому засвоєнню інформації та формування позитивної думки про дослідження. Обов’язково записуйте відео в тихому місці, подалі від фонових шумів; використовуйте якісний мікрофон; запишіть відео в добре освітленому приміщенні; не використовуйте фото або відеозйомку зі спалахом, якщо це не потрібно.

⇒ Фрази спонукання до дії. Ви можете вставити кілька фраз із закликом до дії в кінці свого реферату, щоб привернути увагу до вашої наукової роботи.

⇒ Доступність. Використовуйте доступний для аудиторії формат: MP4, MOV, WMV і MKV.

Відеоанотація – новий цифровий формат в роботі з науковим дослідженням, що окрім інформаційної виконує й поляризаційну функцію. Використання відеоанотації має широкі можливості для застування в науковому просторі.

©Наука та метрика

Навчався в Києво–Могилянській академії, де його вчителем був професор філософії Стефан Яворський. Саме за його рекомендацією  молодий Орлик став секретарем канцелярії київського митрополита, а через короткий час був запрошений до гетьманської канцелярії в Батурин. Добре володів українською, польською, церковнослов’янською, болгарською, італійською та іншими мовами. З 1702  року був Генеральним писарем та довіреною особою Івана Мазепи. Після Полтавської битви емігрував  до Османської імперії.

За Іваном Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшин, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тисяч запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Вони і обрали 5 квітня 1710–го року Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Основними  пріоритетами  зовнішньої політики Пилип Орлик вважав :

Необхідність шведської протекції з гарантією незалежності й територіальної цілісності України, встановлення міцного миру та військового союзу з Кримським ханством.

Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній» («Щоденник», 1720-1733, частково його видали 1938 року та повністю у 2013 році. Пилип Орлик написав також поетичні книжки : «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693), «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі (1695), а на честь полковника Івана Обидовського – «Гіппомен сарматський» (1698).