ГОЛОВНІ ПОКАЗНИКИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧЕНОГО ТА НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

 

Наукометрія – це багатогранна та цікава сфера, яка вивчає масив наукової інформації, здійснюючи його аналіз за допомогою певних бібліографічних показників. Це дозволяє зрозуміти, з якими темпами розвиваються усі галузі науки, допомагає будувати стратегію розвитку наукової думки, перспектив та проривів.

 

Ми поговоримо про основні наукометричні показники, що характеризують роботу вчених та наукових організацій, допомагають оцінювати їхню діяльність та створювати рейтинги. 

 

Загальна кількість публікацій

Це важливий показник в наукометричному світі, який одержується з баз даних за певний період часу та показує всю суму наукових публікацій, що мають індексацію в Scopus чи Web of Science. Він допомагає скласти загальне розуміння про діяльность вченого та організації.

 

Індекс цитування

Science Citation Index  (SCI) – є основним показником в наукометричному світі, що включає в себе повну кількість посилань на статті у Web of Science та Scopus. Він демонструє значущість наукової праці і вираховується з огляду на попередні публікації. SCI активно підтримується міжнародним вченим товариством та показує сумарну кількість посилань на публікації в періодичних виданнях за певний час, підраховується в Scopus та Web of Science. Розроблений американським науковцем Юджіном Гарфілдом у 1960 році.

 

SCI виконує широкий спектр функцій

- допомагає вченим та науковим організаціям здійснювати пошук інформації, виявляти актуальність матеріалів та важливих досліджень;

- спрощує пошук зв’язків між науковими публікаціями для виявлення структури галузей знань та огляду їхнього розвитку;

- дає змогу дослідницькому товариству оцінити науковий матеріал та діяльність автора, а також організації, в якій працює вчений.

 

Середня цитованість

Цей показник показує середню кількість цитувань на 1 публікацію. Допомагає виявити якість наукового матеріалу, роботи вченого та організації. Вираховується наступним чином: вся кількість посилань ділиться на загальну кількість статей.  

 

Індекс Гірша дає оцінку публікаціям вченого та їхньої кількості цитованості. (I-index розраховується тільки для наукових організації, g-index – є спробою вдосконалення індексу Гірша).

 

G-index

Наслідком спроб вдосконалення індексу Гірша стала пропозиція використовувати його аналог g-index. Він розраховується на базі розподілу цитувань: статті сортуються по порядку. Він допомагає підкріплювати публікації з низьким цитуванням більш затребуваними статтями.

Спосіб розрахунку

Щоб отримати G=3, потрібно мати мінімум 3 статті, де кожна цитується мінімум 32 разів

 

G-index та H-index

G-index зважає на те, що деякі найбільш цитовані статті певного дослідника можуть мати високу оцінку, чого h-index майже не враховує. Їхні значення в галузі біології та медицини будуть вищими, ніж у фізиці та хімії. Ще меншим буде показник у сфері гуманітарних, технічних та математичних досліджень.

 

I-index

Він розраховується лише для наукових організації з урахуванням індексу Гірша вчених, які працюють в ній.

Спосіб розрахунку

Наукова організація має i-index, якщо не менше i-вчених цієї організації мають h-index не менше ніж i-index

 

Як бачимо сфера наукометрії почала свій активний розвиток дуже давно і на цей момент створила багато інструментів, які допомагають усім учасникам науково-публікаційного процесу відстежувати свої показники, стратегічно мислити та розуміти, куди рухатися в своїй дослідницькій діяльності.

 

Імпакт-фактор – показник цитування, який розраховує кількість посилань на статтю за один рік, яка була опублікована за останні 2 роки.

Eigenfactor, як і імпакт фактор, допомагає оцінити загальне значення та важливість наукового видання. 

SJR розраховується складніше, ніж імпакт-фактор і також вираховує ступінь авторитетності журналу.

SNIP вимірює вплив цитування на основі загальної кількості цитат у темі, використовуючи дані Scopus.

 

 

ГОЛОВНЕ ПРО IMPACT FACTOR.

ЩО КОЖЕН ВЧЕНИЙ МАЄ ЗНАТИ ПРО ПОКАЗНИК НАУКОВОГО ЖУРНАЛУ?

 

У сучасному науковому світі велику уваги приділяють наукометричним показникам, які відіграють важливу роль під час оцінки діяльності вченого, наукової організації та журналу. Сьогодні ми поговоримо про Impact factor (IF), що є кількісним індикатором значущості видання в науковому суспільстві.

 

Першим, хто досліджував індекс наукового цитування був Юджин Гарфілд – вчений, лінгвіст з Америки. Його дослідження і спричинило появу першого рейтингу видань та виникнення цього показника.

 

Імпакт-фактор підраховується з 1960 року та публікується в журналі "Journal Citation Report".

 

Існують класичний (дворічний) та п’ятирічний імпакт-фактор, кожен з яких має свою специфіку підрахунку. Дворічний імпакт-фактор означає, що вчені ознайомляться зі статтями журналу та процитують їх не пізніше, ніж через 2 роки після індексації. Для деяких галузей науки два роки є дуже маленьким періодом для підрахунку, тому було введено п’ятирічний IF, який підходить для соціальних та гуманітарних наук, де цитування статей частіше «запізнюється».

 

Будьте пильними: є лише одна назва "Impact factor", усі інші його модифікації – це вигадки.

 

 

 

ІНДЕКС ГІРША ТА ЙОГО КОРИСТЬ ДЛЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧЕНОГО

 

Індекс Гірша допомагає розуміти, наскільки ефективними та цінними є опубліковані роботи того чи іншого вченого серед його аудиторії (колег), а також порівнювати дослідників в одній галузі за певний період їхньої діяльності. Хоча така оцінка часто стає причиною виникнення запеклих дискусій, але все ж таки від цього показника є свої плюси. Давайте розглянемо які.

  • Завдяки індексу Гірша відбувається порівняння результатів діяльності вчених у їхній сфері досліджень, що, у свою чергу, може вплинути на рішення керівництва наукової установи чи ЗВО пропонувати певну академічну посаду чи ні.
  • Цей показник враховують під час подачі заявки на грант.
  • Редакції журналів можуть запросити науковця стати рецензентом.
  • За допомогою h-index виявляється цінність внеску, який вчений робить у своїй галузі.
  • Індекс Гірша допомагає зрозуміти вченому, чи правильно він рухається у своїх дослідженнях, чи потрібно скорегувати свої пошуки.
  • Мала кількість цитування спонукає проаналізувати свою роботу, виявити в ній, можливо, певні неточності та покращити текст, а також подумати про інший журнал, який буде точніше відповідати змісту майбутньої роботи.
  • Ще раз передивитися як був структурований та оформлений текст, і можливо, звернутися до послуг професійного редактора, який займається перевіркою та оформленням наукових робіт. 

Як підвищувати індекс Гірша?

Після того як дослідник успішно опублікував свою статтю в журналі, який індексується у базі даних Scopus, Web of Science тощо, головне довго не відпочивати від цього важкого та багатоетапного процесу, а продовжувати свою кар’єру, плануючи наступні праці. Бо кожна стаття викликає певний резонанс, який необхідно постійно "підживлювати". 

 

Окрім планування, потрібно ретельно слідкувати за своїми вже опублікованими роботами, іншими словами, аналізувати, як їх цитують Ваші колеги, та чи впливають дослідження на інші відкриття?

 

Показник Н-індексу залежить від кількості цитування Вашої роботи багатьма авторами, тому важливо, щоб дослідження охоплювало широке коло колег, яким тема праці є актуальною. Тож, якщо науково-публікаційне планування складається не з 2-х статей, а з довготривалого обміну думками з колегами за допомогою публікацій, тоді важливо постійно проводити певні маркетингові дослідження, аналізуючи свою аудиторію.

 

 

 

ПОКАЗНИК CITESCORE ТА ЙОГО РОЛЬ У НАУКОМЕТРІЇ

 

Одним із найважливіших наукометричних показників Scopus, який допомагає вимірювати вплив журналу, є CiteScore. Він був уведений у 2016 році компанією Elsevier, як альтернатива JCR. CiteScore базується на даних, записаних саме у Scopus.

 

Він достатньо простий, і його розрахунок відбувається таким чином:

CiteScore 2020 року = кількість цитування у 2020 році ділиться на кількість документів, що були опубліковані протягом останніх 3-х років (2019, 2018, 2017).

 

Цей показник використовує «трирічне вікно», бо як показує практика, саме за 3 роки можна коректніше і точніше відобразити дані наукометричної платформи. Таке обчислення допомагає побачити повну картину цитування та зменшує можливість маніпуляцій.

До чисельника та знаменника CiteScore входять різні наукові документи, що індексуються у Scopus: статті, огляди, листи, замітки, матеріали конференцій тощо.  

Оприлюднюють цей показник лише 1 раз на рік.

Також є показники, що доповнюють роботу CiteScore – CiteScore Tracker. Він розраховується так само як CiteScore, але на поточний рік і показує ефективність заголовків. Його дані оновлюються щомісяця (кінцева фіксація за 2019 рік буде відбуватися у травні 2020 року з початком відображення CiteScore Tracker у Scopus.

Інші показники, що доповнюють CiteScore

  • CiteScore Percentile показує позицію видання в його тематичному полі. Його можна використовувати для порівняння журналів у різних тематиках.
  • Citation Count – чисельник розрахунку CiteScore.
  • Documents – знаменник розрахунку тощо.

 

 

SNIP - ЖУРНАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК БАЗИ ДАНИХ SCOPUS ТА ЙОГО СПЕЦИФІКА

 

THE SOURCE-NORMALIZED IMPACT PER PAPER (SNIP або джерело нормованого впливу на папір) – це журнальна метрика цитування, яка використовується для оцінювання діяльності видання. SNIP був запропонований професором Лейденського університету Хенком Моедом у 2010 році. Згодом, у 2012 році цей показник було дещо переглянуто, що призвело до деяких змін у методології обчислення.

Він допомагає вирівнювати різницю у ймовірності цитування та різницю в предметних галузях. SNIP не залежить від покриття бази та має трирічне вікно цитування. Метрика враховує лише рецензовані наукові роботи, і всі цитати мають однакову вагу.

На думку розробників Scopus використання декількох метрик дозволяє більш об’єктивно оцінювати якість журналу. SNIP допомагає формувати думку про оцінювання не лише в одній галузі знань, він порівнює публікації з різних сфер. Використовуючи дані Scopus, SNIP вимірює контекстний вплив цитування, зважуючи цитати на основі усієї кількості згадувань у певній темі. Він дозволяє точніше порівнювати посилання та їхній вплив.

Як вимірюють цей показник?

Цей показник отримують шляхом ділення середньої кількості усіх посилань цього року, що були одержані за рахунок статей, які були опубліковані за три останні роки, на потенціал цитування у своїй тематичній галузі. 

Кількість цитування в різних галузях науки відрізняється, що викликає систематичні розбіжності. Щоб подолати цю проблему і було запропоновано SNIP. Наприклад, в математичних науках кількість цитування менша, ніж в біомедичних. Для нормалізації цього під час розрахунку використовують знаменник – потенціал цитування. Щоб вирахувати потенціал цитування підраховується середнє число посилань в статтях, що складають «оточення журналу».

Число посилань в статтях - це ті посилання, які: 1) ведуть на статті, що вийшли протягом 3 останніх років; 2) ведуть на роботи, які є в базі даних, по якій іде підрахунок.
Оточення журналу - це усі статті, які опубліковані в цьому році в будь-якому іншому виданні, які хоча б 1 раз цитували випуски цього журналу, які вийшли за останні 10 років.

Яка користь від показника SNIP?

• вирівнює відмінності в імовірності цитування;
• вирівнює відмінності в предметних галузях;
• наукова область розраховується динамічно і для кожного журналу на основі взаємного цитування;
• не залежить від покриття бази;
• SNIP, як і інші журнальні показники, надає оцінку журналу, допомагає аналізувати, яке видання є ресурсом цінної наукової інформації, а також обирати журнал для своїх публікацій; 
• допомагає видавцям оцінювати роботу видання, порівнювати з іншими журналами;
• виші можуть вимагати публікації в журналах з певним показником SNIP для виплат премій, бонусів;
• щоб потрапити до Переліку наукових фахових видань України, потрібно зазначити імпакт-фактор та/або SNIP і SJR (за наявності).

Ще факти про метрику Scopus

► SNIP не розрізняє звичайні наукові статті та оглядові статті. Оглядові роботи, як правило, цитуються значно частіше, ніж звичайні дослідницькі статті. Але журнали, що публікують велику кількість оглядових статей, переважно мають більш високі показник SNIP, ніж видання, що публікують звичайні статті досліджень.

► Ця метрика є менш надійною для невеликих журналів З цієї причини цей показник за замовчуванням відображає статистику лише для журналів, що містять щонайменше 50 публікацій. 

► SNIP дозволяє зробити порівняльний аналіз серед усіх наукових журналів з різних предметних галузей, що входять у Scopus, та оцінити їхню ефективність.

► Подивитися цей показник журналу можна як з доступом до платформи, так і без нього.